Проблеми розвитку малого підприємництва в АР Крим
Регіональне мале підприємництво в Україні в даний час вимагає підтримки з боку держави, для чого потрібно систематизація факторів, що впливають на діяльність суб'єктів господарювання.
Необхідно відзначити, що багато вчених присвятили свої праці аналізу станів та розвитку малого підприємництва.
Дослідження, виконані з метою відображення процесу розвитку малого підприємництва в АР Крим та м. Севастополі регіоні виявили, що в межах АР Крим розвиток малого підприємництва носить нерівномірний характер. Важливим показником розвитку малого підприємництва є кількість підприємств на 10 тис. населення даного регіону - в 2005 році середній показник по АР Крим становив 73 малих підприємства. У Севастополі кількість малих підприємств на 10 тис. населення трохи відрізняється від середнього показника по АР Крим - 69. Цей показник щільності малих підприємств на порядок нижче, ніж в інших країнах. Так, у Франції на 10 тис. населення припадає 350 малих підприємств, в Німеччині - 370, у Великобританії-460, в Японії - 500, в Італії-680, в США - 740.
Про наявність проблем розвитку малого підприємництва в Криму свідчить зміни галузевої структури малого бізнесу. Так, найбільш поширеними видами діяльності за результатами аналізу 2000 року є: оптова та роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами, послуги ремонту. Необхідно відзначити, що, незважаючи на зростання загальної кількості малих підприємств по регіону та Севастополю, в галузевому рейтингу за станом на кінець 2005 року, питома вага підприємств торгівлі залишився високим, але суттєво зменшився порівняно з 2000 роком. При цьому питома вага підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю та будівництво зросли. Непривабливість виробничої сфери для суб'єктів малого підприємництва, пояснюється, насамперед, складністю організації процесу виробництва, підвищеним ризиком в конкурентній боротьбі з постачальниками імпортних товарів на регіональний ринок, а також у більшості випадків капіталоємністю. Саме тому для суб'єкта малого підприємництва стає невигідною підприємницька діяльність в промислово - виробничої сфері. Це підтвердили і результати проведеного опитування серед суб'єктів малого підприємництва.
Аналізуючи розвиток малого підприємництва не можна не звернутися до показника кількості зайнятих в ньому працівників: відзначено зростання кількості найманих працівників до 2003 року, проте на кінець 2006 року тенденція змінилась значно. Одночасно знизилися ланцюгові темпи приросту і показник у розрахунку на одне підприємство. По м. Севастополю зниження менш значне.
Істотною проблемою для більшості підприємців-початківців, яка була ще й підтверджена результатами опитування, є обмеженість стартового капіталу - зазначили близько 26% опитаних підприємців.
Узагальнюючи, необхідно зробити висновок про недостатньо сприятливих умовах для розвитку малого підприємництва в досліджуваних регіонах, що пов'язано з низьким рівнем розвитку інфраструктури підприємницької діяльності і необхідністю створення простої та зрозумілої всім законодавчої бази, що є суто державним завданням.
Зображення з http://ezarabotok.info/category/blog/
Здорова дієта
Здорова дієта - це один з найкращих видів правильного схуднення без шкоди для здоров'я. Вона не тільки дає можливість схуднути ефективно, але й також допомагає людині їсти тільки те, що потрібно тілу.
Для того, щоб скинути вагу за допомогою здорової дієти, необхідно поступово привчити тіло до здорової їжі, яка дає не тільки можливість схуднути кращим способом, але і не залишити тіло голодним, а Вас демотивований, що часто призводить до перешкод на шляху до досягнення вашої мети схуднути.
Знайдіть баланс
Оскільки наше тіло отримує енергію з їжі, яку ми їмо, здорова їжа повинна відповідати нашим енергетичним витратам. Голодування не допоможе досягти правильного схуднення і здорового стану, так як позбавляє наше тіло життєво важливих поживних речовин, які потрібні для нормального функціонування.
Не пропускайте прийоми їжі
Досягти втрати ваги здоровим способом можна шляхом невеликих, але поступових змін у вашому стилі життя. Це означає, що ви повинні зменшити обсяг їжі, що з'їдається. Слід з обережністю підходити до вибору типу їжі.
Їжте більше клітковини
Ваша їжа повинна містити велику кількість клітковини і мало калорій. Це дасть можливість вам відчувати себе наповненим, але втрачати при цьому вагу. Уникайте їжі, що містить цукор, який швидко всмоктується в кров.
Слідуйте розробленому плану
Виробіть план ваших здорових страв, це допоможе вам досягти гарного результату. Визначте, яку страву ви будете вживати в певний час. Якщо вам для цього потрібен консультант, зверніться до нього.
Вживайте різноманітну їжу
Їжа повинна бути різноманітною, намагайтеся не є одне і те ж на сніданок або обід. Для цього заздалегідь сплануйте вашу здорову дієту, скажімо, на тиждень, і ваше харчування буде не тільки здоровим, але й різноманітним і смачним.
Для того, щоб скинути вагу за допомогою здорової дієти, необхідно поступово привчити тіло до здорової їжі, яка дає не тільки можливість схуднути кращим способом, але і не залишити тіло голодним, а Вас демотивований, що часто призводить до перешкод на шляху до досягнення вашої мети схуднути.
Знайдіть баланс
Оскільки наше тіло отримує енергію з їжі, яку ми їмо, здорова їжа повинна відповідати нашим енергетичним витратам. Голодування не допоможе досягти правильного схуднення і здорового стану, так як позбавляє наше тіло життєво важливих поживних речовин, які потрібні для нормального функціонування.
Не пропускайте прийоми їжі
Досягти втрати ваги здоровим способом можна шляхом невеликих, але поступових змін у вашому стилі життя. Це означає, що ви повинні зменшити обсяг їжі, що з'їдається. Слід з обережністю підходити до вибору типу їжі.
Їжте більше клітковини
Ваша їжа повинна містити велику кількість клітковини і мало калорій. Це дасть можливість вам відчувати себе наповненим, але втрачати при цьому вагу. Уникайте їжі, що містить цукор, який швидко всмоктується в кров.
Слідуйте розробленому плану
Виробіть план ваших здорових страв, це допоможе вам досягти гарного результату. Визначте, яку страву ви будете вживати в певний час. Якщо вам для цього потрібен консультант, зверніться до нього.
Вживайте різноманітну їжу
Їжа повинна бути різноманітною, намагайтеся не є одне і те ж на сніданок або обід. Для цього заздалегідь сплануйте вашу здорову дієту, скажімо, на тиждень, і ваше харчування буде не тільки здоровим, але й різноманітним і смачним.
Про орхідеї
Що ми, люди, знаємо про дерева, кущі, трави? Багато знаємо, найголовніше — усвідомили те, що неспроможні прожити без зелених друзів. Задумайтесь: упродовж мільйонів років вміст кисню в атмосфері Землі був постійним — двадцять і дев'ять десятих відсотка. І це завдяки рослинам.
Синтезуючи елементи неживої природи в складні органічні сполуки, рослини відіграють вирішальну роль у розвитку всього живого — рослинний світ дає людині продукти харчування, корм для худоби, сировину для промисловості, а ще лікує хворих, фільтрує повітря...
Постійно спілкуючись з природою, людина краще пізнає форму і способи життя рослинного світу, процеси, які відбуваються в рослинних організмах, таємниці їхньої високої життєдайності.
Й водночас саме людина причетна до усвідомленої чи неусвідомленої згуби дерев, кущів, трав. Можна наводити безліч прикладів, як під впливом так званих техногенних факторів не ставало лісів, болота і луки перетворювалися на пустелі, звичайні рослини ставали рідкісними, а то й зовсім зникали.
Сьогодні під загрозою вимирання перебувають майже двадцять — тридцять тисяч видів рослин з тих двохсот п'ятидесяти — трьохсот тисяч, що є на Землі. Йдуть у небуття унікальні, неповторні створіння природи, порушуючи своїм зникненням тисячоліттями збалансовану рівновагу — обов'язкову умову подальшого існування всього живого на Землі.
Взяти хоча б орхідею. Найбільше представників цієї родини зустрічається в тропіках і субтропіках, де вони ростуть як на землі, так і на деревах. Ці рослини мають винятково красиві квітки. Нерідко за формою вони схожі на комах, які їх запилюють. Звичайно ж, ці диво-квітки не могли не заворожити любителів екзотики. Орхідеї швидко зникли з лісів Австралії, Панами, Колумбії. І хто знає, що було б з тропічними орхідеями, якби на початку XX століття квітникарі не розгадали секрет пророщування насіння цих квітів, після чого їх стали масово розводити в оранжереях.
У Європі відомо двісті п'ятдесят видів орхідей, в Україні — шістдесят чотири. Наші орхідеї, звичайно, менші за розміром від тропічних, однак чимало з них не поступаються за красою квітки.
У світлих лісах, на галявинах, узліссях можна побачити любку дволисту. Великі, запашні зеленувато-білі квітки цієї рослини зібрані в довгу китицю. За своєю будовою вони дуже схожі на метеликів. Тому квітки любки дволистої охоче відвідують нічні метелики, які злітаються на білий колір і сильний запах. У соснових, листяних і мішаних лісах зустрічається любка зеленоцвіта. Ця рідкісна рослина зовні схожа на любку дволисту, проте квіти в неї зеленіші й не такі пахучі.
Багато наших орхідей — лікарські рослини, що давно використовуються у народній медицині. Яйцевидні або кулевидні бульбочки орхідей містять крохмаль і слиз, які легко розчиняються у воді.
Орхідеї дуже чутливі до найменших змін у навколишньому середовищі. Особливо згубно діє на них осушення ґрунтів, забруднення місцевості хімікатами тощо. Великої шкоди завдають орхідеям люди, які у непомірній кількості заготовляють їх на ліки або зривають для букетів.
Усі види орхідей, які ростуть на території нашої країни, занесені до Червоної книги України.
Синтезуючи елементи неживої природи в складні органічні сполуки, рослини відіграють вирішальну роль у розвитку всього живого — рослинний світ дає людині продукти харчування, корм для худоби, сировину для промисловості, а ще лікує хворих, фільтрує повітря...
Постійно спілкуючись з природою, людина краще пізнає форму і способи життя рослинного світу, процеси, які відбуваються в рослинних організмах, таємниці їхньої високої життєдайності.
Й водночас саме людина причетна до усвідомленої чи неусвідомленої згуби дерев, кущів, трав. Можна наводити безліч прикладів, як під впливом так званих техногенних факторів не ставало лісів, болота і луки перетворювалися на пустелі, звичайні рослини ставали рідкісними, а то й зовсім зникали.
Сьогодні під загрозою вимирання перебувають майже двадцять — тридцять тисяч видів рослин з тих двохсот п'ятидесяти — трьохсот тисяч, що є на Землі. Йдуть у небуття унікальні, неповторні створіння природи, порушуючи своїм зникненням тисячоліттями збалансовану рівновагу — обов'язкову умову подальшого існування всього живого на Землі.
Взяти хоча б орхідею. Найбільше представників цієї родини зустрічається в тропіках і субтропіках, де вони ростуть як на землі, так і на деревах. Ці рослини мають винятково красиві квітки. Нерідко за формою вони схожі на комах, які їх запилюють. Звичайно ж, ці диво-квітки не могли не заворожити любителів екзотики. Орхідеї швидко зникли з лісів Австралії, Панами, Колумбії. І хто знає, що було б з тропічними орхідеями, якби на початку XX століття квітникарі не розгадали секрет пророщування насіння цих квітів, після чого їх стали масово розводити в оранжереях.
У Європі відомо двісті п'ятдесят видів орхідей, в Україні — шістдесят чотири. Наші орхідеї, звичайно, менші за розміром від тропічних, однак чимало з них не поступаються за красою квітки.
У світлих лісах, на галявинах, узліссях можна побачити любку дволисту. Великі, запашні зеленувато-білі квітки цієї рослини зібрані в довгу китицю. За своєю будовою вони дуже схожі на метеликів. Тому квітки любки дволистої охоче відвідують нічні метелики, які злітаються на білий колір і сильний запах. У соснових, листяних і мішаних лісах зустрічається любка зеленоцвіта. Ця рідкісна рослина зовні схожа на любку дволисту, проте квіти в неї зеленіші й не такі пахучі.
Багато наших орхідей — лікарські рослини, що давно використовуються у народній медицині. Яйцевидні або кулевидні бульбочки орхідей містять крохмаль і слиз, які легко розчиняються у воді.
Орхідеї дуже чутливі до найменших змін у навколишньому середовищі. Особливо згубно діє на них осушення ґрунтів, забруднення місцевості хімікатами тощо. Великої шкоди завдають орхідеям люди, які у непомірній кількості заготовляють їх на ліки або зривають для букетів.
Усі види орхідей, які ростуть на території нашої країни, занесені до Червоної книги України.
Ось таке свято
Погідний ранок надходив десь із-за далеких Дніпровських заплав.
У прозорому повітрі народжувалась ясна, сонячна гама, наростала, ширшала, набирала на силі й зазвучала на повну потужність лише тоді, коли з-за обрію почало зводитись кругловиде сонце. Диск його, рожевий та великий, випливав сквапно з блакитнявого мева, що слалось над землею, випливав у погідній урочистості, ось відірвався від пружка землі — і безмежний весняний світ відкрився довкола, юний і свіжий.
Повільно йшов через Дніпро, наче простував по звучанню тієї струни все вище й вище, ніби вона вела його й неодмінно мала привести до якоїсь немислимо високої вершини, де він відчує сьогодні найбільше своє вдоволення, втіху, де, зрештою, він тихо й просто зрозуміє те, що так прагнув відчути й зрозуміти в своєму єстві. Повільно йшов, а довколишня весна в цей перший день місяця травня доповнювала високий лад його почувань, вона була немов незвичайним, своєрідним дзеркалом, куди він міг дивитись довго та пильно, дивитись широко розплющеними очима своєї душі й бачити глибоку гармонію та відповідність своїм чуттям.
Потім стояв поблизу Лаври на кручі — саме на тій дніпровській кручі, що бачилась йому щодня з протилежного берега. Перед ним лежала велика ріка, за нею відкривався могутній простір, над яким клубочився туманець. Могутній простір налаштовував на високий лад, і юнак відчував, як у його єстві вивищується й наче тугішає піднесений настрій. Сонце било промінням прямісінько в очі, доточуючи той настрій своєю ясою й теплом...
Згодом, коли вийшов — повз високий обеліск, біля якого палав вічний вогонь, поміж двох рядів могильних плит, чистих і свіжих од ранкової роси,— коли вийшов на майдан Слави, тут уже товпились люди. То там, то сям чулися звуки музики, лунали й обривались, наче різні мелодії не відважувалися вступати в суперечку між собою.
Рівним промінням було заллято майдан, у його лагідній повені плавала й купалась молода зелень дерев, і шпичаста трава в парку чітко горіла на чорному ґрунті. Обличчя людей були радісні, і всі вони — такі різні, такі неоднакові — зараз були схожі між собою, наче їх об'єднував в одне ціле отой переможний мотив радості, що панував повсюдно, й хлопець відчув — раптово, зненацька! — що той мотив радості і його теж прилучає до великої людської спільності, і йому від того відчуття стало надійно та певно.
Сонце підбилось вище, передчуття свята сягало, здається, свого апогею. Звіддалік і зблизька озивалась мідь духових оркестрів, сильні звуки пружно пливли в повітрі — мелодії стикалися, заглушали одна одну, потім чіткіше, переможніше починала лунати якась одна, могутніша. Під звуки музики спалахували пісні, вони теж несподівано обривалися, щоб народитись іще в іншому місці. Юнак цікаво прислухався до того відгуку, який мали в його свідомості голоси людей, збратаних піснями...
У прозорому повітрі народжувалась ясна, сонячна гама, наростала, ширшала, набирала на силі й зазвучала на повну потужність лише тоді, коли з-за обрію почало зводитись кругловиде сонце. Диск його, рожевий та великий, випливав сквапно з блакитнявого мева, що слалось над землею, випливав у погідній урочистості, ось відірвався від пружка землі — і безмежний весняний світ відкрився довкола, юний і свіжий.
Повільно йшов через Дніпро, наче простував по звучанню тієї струни все вище й вище, ніби вона вела його й неодмінно мала привести до якоїсь немислимо високої вершини, де він відчує сьогодні найбільше своє вдоволення, втіху, де, зрештою, він тихо й просто зрозуміє те, що так прагнув відчути й зрозуміти в своєму єстві. Повільно йшов, а довколишня весна в цей перший день місяця травня доповнювала високий лад його почувань, вона була немов незвичайним, своєрідним дзеркалом, куди він міг дивитись довго та пильно, дивитись широко розплющеними очима своєї душі й бачити глибоку гармонію та відповідність своїм чуттям.
Потім стояв поблизу Лаври на кручі — саме на тій дніпровській кручі, що бачилась йому щодня з протилежного берега. Перед ним лежала велика ріка, за нею відкривався могутній простір, над яким клубочився туманець. Могутній простір налаштовував на високий лад, і юнак відчував, як у його єстві вивищується й наче тугішає піднесений настрій. Сонце било промінням прямісінько в очі, доточуючи той настрій своєю ясою й теплом...
Згодом, коли вийшов — повз високий обеліск, біля якого палав вічний вогонь, поміж двох рядів могильних плит, чистих і свіжих од ранкової роси,— коли вийшов на майдан Слави, тут уже товпились люди. То там, то сям чулися звуки музики, лунали й обривались, наче різні мелодії не відважувалися вступати в суперечку між собою.
Рівним промінням було заллято майдан, у його лагідній повені плавала й купалась молода зелень дерев, і шпичаста трава в парку чітко горіла на чорному ґрунті. Обличчя людей були радісні, і всі вони — такі різні, такі неоднакові — зараз були схожі між собою, наче їх об'єднував в одне ціле отой переможний мотив радості, що панував повсюдно, й хлопець відчув — раптово, зненацька! — що той мотив радості і його теж прилучає до великої людської спільності, і йому від того відчуття стало надійно та певно.
Сонце підбилось вище, передчуття свята сягало, здається, свого апогею. Звіддалік і зблизька озивалась мідь духових оркестрів, сильні звуки пружно пливли в повітрі — мелодії стикалися, заглушали одна одну, потім чіткіше, переможніше починала лунати якась одна, могутніша. Під звуки музики спалахували пісні, вони теж несподівано обривалися, щоб народитись іще в іншому місці. Юнак цікаво прислухався до того відгуку, який мали в його свідомості голоси людей, збратаних піснями...
Континент Антарктида
Антарктида... Таємничий і загадковий континент. Куточок планети, що й нині продовжує дивувати вчених своїми несподіванками: тут полюс найнижчих температур, і... разом з тим тут, під товстим шаром льоду, спокійно мешкають мікроорганізми. Над Антарктидою формуються потужні повітряні течії, від її берегів починають свій шлях крижані мандрівники — айсберги, надра материка приховують величезні поклади корисних копалин...
Все це й привертає до Антарктиди увагу вчених, їхні експедиції постійно вирушають неходженими шляхами «країни білого безгоміння...».
Припущення про існування південного материка висловлювалося ще в глибокій давнині.
За кілька століть до відкриття континенту на багатьох картах Світу з'явилось вигадане зображення Антарктиди. Про казкові скарби Крайнього Півдня багато століть мріяли відважні мандрівники. В далекі часи антарктичні води борознили довгі спарені швидкохідні човни героїчного племені маорі (корінних жителів Нової Зеландії). В їхніх легендах і піснях збереглися спогади про дивні південні країни, позбавлені часом сонячного проміння, де море вкрите якоюсь речовиною, схожою на сало.
Першим з європейців у районі Антарктиди побував у 1502 році відомий мандрівник флорентієць Амеріго Веспуччі. В 1520 році до неї наближався Магеллан. Третім був пірат-контрабандист Френсіс Дрейк, який перевозив рабів з Африки в Америку й, уникаючи погоні, заходив у високі південні широти. Але ці мандрівники зуміли проникнути тільки в північну частину Антарктиди.
У XVIII столітті морехідці проникають в глиб антарктичних вод аж до самого материка. Далеко на південь пройшов англієць Джеймс Кук. Він відкрив Південні Сандвічеві острови та інші землі. Але до самої Антарктиди Кук не дійшов і навіть висловив у 1774 році припущення, що материк знаходиться біля самого полюса і майже недоступний. Невдачі спіткали й інші зарубіжні експедиції.
У 1819 році споряджені дві експедиції: одна на Крайню Північ, а друга — на Крайній Південь. До складу Південної експедиції входили судна «Восток» під командуванням Беллінсгаузена і «Мирний» під командуванням Лазарєва. У червні 1819 року, відсалютувавши Кронштадтській фортеці, кораблі вийшли в море.
Відважним мореплавцям випало відкрити південний полярний материк Антарктиду. Берег землі, який побачили члени експедиції, тепер має назву Земля Королеви Мод.
В експедиції Беллінсгаузен проводив наукові спостереження. Були знайдені підводні хребти, що тягнуться від Південної Америки великою територією, а Південні Сандвічеві та Південні Шотландські острови виявилися вершинами підводних хребтів, які виходили на поверхню материка Антарктиди.
Кілометр за кілометром просувалися до невідомої Південної Землі мандрівники, обминаючи плаваючі льодові гори. Досвідчені моряки за певними ознаками встановили близькість землі. Це підтверджувалось глибиною кольору морської води з синьо-зеленої на темну, появою чистих айсбергів і птахів. 16 січня 1820 року екіпажі суден побачили береги Антарктиди...
Значення подвигу російських моряків важко переоцінити, якщо врахувати труднощі плавання в південних водах на суднах, не пристосованих для таких цілей.
Величезні водні простори відділяють Антарктиду від усіх континентів. Наче люта варта, оберігає підступи до неї пояс сорокових, так званих плаваючих шалених широт — численні айсберги, безкраї поля пакового
льоду.
За цими перешкодами, десь на «краю Землі», піднімається Антарктида. В центрі материка на висоті понад три тисячі метрів лежать шість полюсів Землі — географічний, магнітний, геомагнітний, «полюс недоступності», «полюс холоду» і «полюс вітру».
Все це й привертає до Антарктиди увагу вчених, їхні експедиції постійно вирушають неходженими шляхами «країни білого безгоміння...».
Припущення про існування південного материка висловлювалося ще в глибокій давнині.
За кілька століть до відкриття континенту на багатьох картах Світу з'явилось вигадане зображення Антарктиди. Про казкові скарби Крайнього Півдня багато століть мріяли відважні мандрівники. В далекі часи антарктичні води борознили довгі спарені швидкохідні човни героїчного племені маорі (корінних жителів Нової Зеландії). В їхніх легендах і піснях збереглися спогади про дивні південні країни, позбавлені часом сонячного проміння, де море вкрите якоюсь речовиною, схожою на сало.
Першим з європейців у районі Антарктиди побував у 1502 році відомий мандрівник флорентієць Амеріго Веспуччі. В 1520 році до неї наближався Магеллан. Третім був пірат-контрабандист Френсіс Дрейк, який перевозив рабів з Африки в Америку й, уникаючи погоні, заходив у високі південні широти. Але ці мандрівники зуміли проникнути тільки в північну частину Антарктиди.
У XVIII столітті морехідці проникають в глиб антарктичних вод аж до самого материка. Далеко на південь пройшов англієць Джеймс Кук. Він відкрив Південні Сандвічеві острови та інші землі. Але до самої Антарктиди Кук не дійшов і навіть висловив у 1774 році припущення, що материк знаходиться біля самого полюса і майже недоступний. Невдачі спіткали й інші зарубіжні експедиції.
У 1819 році споряджені дві експедиції: одна на Крайню Північ, а друга — на Крайній Південь. До складу Південної експедиції входили судна «Восток» під командуванням Беллінсгаузена і «Мирний» під командуванням Лазарєва. У червні 1819 року, відсалютувавши Кронштадтській фортеці, кораблі вийшли в море.
Відважним мореплавцям випало відкрити південний полярний материк Антарктиду. Берег землі, який побачили члени експедиції, тепер має назву Земля Королеви Мод.
В експедиції Беллінсгаузен проводив наукові спостереження. Були знайдені підводні хребти, що тягнуться від Південної Америки великою територією, а Південні Сандвічеві та Південні Шотландські острови виявилися вершинами підводних хребтів, які виходили на поверхню материка Антарктиди.
Кілометр за кілометром просувалися до невідомої Південної Землі мандрівники, обминаючи плаваючі льодові гори. Досвідчені моряки за певними ознаками встановили близькість землі. Це підтверджувалось глибиною кольору морської води з синьо-зеленої на темну, появою чистих айсбергів і птахів. 16 січня 1820 року екіпажі суден побачили береги Антарктиди...
Значення подвигу російських моряків важко переоцінити, якщо врахувати труднощі плавання в південних водах на суднах, не пристосованих для таких цілей.
Величезні водні простори відділяють Антарктиду від усіх континентів. Наче люта варта, оберігає підступи до неї пояс сорокових, так званих плаваючих шалених широт — численні айсберги, безкраї поля пакового
льоду.
За цими перешкодами, десь на «краю Землі», піднімається Антарктида. В центрі материка на висоті понад три тисячі метрів лежать шість полюсів Землі — географічний, магнітний, геомагнітний, «полюс недоступності», «полюс холоду» і «полюс вітру».
Пастер Луї
Пастер Луї (27 грудня 1822—28 вересня 1895) — французький учений, праці якого дали початок розвиткові мікробіології як самостійної науки.
З 1862 року він член Паризької Академії наук. У 1857 році Л. Пастер установив, що молочна кислота утворюється в результаті життєдіяльності особливих мікроорганізмів — молочних бактерій.
У 1879 році, досліджуючи мікроби курячої холери, він виявив, що введения ослаблених мікробів курям не викликає їх загибелі і разим з тим робить їх абсолютно несприйнятливими до цієї хвороби.
Це відкриття привело Пастера до розроблення методу запобіжних щеплень, які стали ефективним засобом боротьби з різними заразними хворобами: сибіркою, сказом, краснухою у свиней.